«Москва горить» — пісня-протест про те, що війна не залишається в один бік. Її пишуть не в студії і не з ненависті до людей: у нас четвертий рік прилітає по містах, і пісня говорить те, що думає кожен, хто вночі чує «шахед» над дахом.

Із приспіву я зробив вертикальний ролик на 27 секунд — палаючий Кремль у стилі старого агітплаката і синьо-жовта стрілка, що йде по карті на схід, — і виклав його в TikTok.

Той самий ролик, який прожив у TikTok сім годин. Тут він лежить у себе вдома.

Сім годин

Такого темпу в мене ще не було. За сім годин ролик зібрав близько п'яти тисяч переглядів і 1800 вподобань — тобто вподобайку ставив приблизно кожен третій, хто його побачив. Ще 68 людей зберегли його собі, 90 написали коментарі.

~5 000переглядів
1 800вподобань
68збережень
90коментарів

Для мого маленького акаунта це багато. Зазвичай відео живе рівно стільки, скільки його показують, і гасне; це росло весь день.

Увечері його видалили

Сповіщення прийшло ввечері: ролик порушує правила спільноти — ненависть і насильство. Точного формулювання я тут не цитую, бо переказувати сповіщення по пам'яті — це вже не факт, а враження; суть була така.

У цьому і вся історія. Правила платформи написані так, ніби сторони симетричні: є контент про війну — є порушення. Хто цю війну почав, чиї ракети летять у житлові будинки і хто з двох країн обороняється, для автоматичного рішення значення не має. Пісню людини з країни, по якій прилітає, система прочитала як заклик — а сам обстріл українських міст тим часом лишається просто «подіями у світі».

Я не думаю, що там сидить хтось лихий і вирішує проти України. Швидше навпаки: нікого там немає. Скарги, класифікатор, поріг — і ролик зникає швидше, ніж встигає дійти до живої людини. Це зручно для платформи й дуже незручно для того, чий досвід не вміщується в категорію.

Тому пісня тепер лежить тут. Сайт — єдине місце, де правила пишу я, а не класифікатор: тут її не знімуть за сім годин і не пояснять мені, що я розпалюю.

Як це робилося

Ідея й текст — мої. Аранжування зроблене в Suno, мастеринг — у LANDR, обкладинку намалював ChatGPT. Інструменти називаю завжди: мені здається, це чесніше, ніж вдавати студію.

Олександр Кравченко

Олександр Кравченко — веб-розробник і юрист, живу в селі на Київщині. Пишу поза роботою: есеї, оповідання й щоденник. Усі записи →