«Москва горить» — пісня-протест про те, що війна не залишається в один бік. Її пишуть не в студії і не з ненависті до людей: у нас четвертий рік прилітає по містах, і пісня говорить те, що думає кожен, хто вночі чує «шахед» над дахом.
Із приспіву я зробив вертикальний ролик на 27 секунд — палаючий Кремль у стилі старого агітплаката і синьо-жовта стрілка, що йде по карті на схід, — і виклав його в TikTok.
Сім годин
Такого темпу в мене ще не було. За сім годин ролик зібрав близько п'яти тисяч переглядів і 1800 вподобань — тобто вподобайку ставив приблизно кожен третій, хто його побачив. Ще 68 людей зберегли його собі, 90 написали коментарі.
Для мого маленького акаунта це багато. Зазвичай відео живе рівно стільки, скільки його показують, і гасне; це росло весь день.
Увечері його видалили
Сповіщення прийшло ввечері: ролик порушує правила спільноти — ненависть і насильство. Точного формулювання я тут не цитую, бо переказувати сповіщення по пам'яті — це вже не факт, а враження; суть була така.
У цьому і вся історія. Правила платформи написані так, ніби сторони симетричні: є контент про війну — є порушення. Хто цю війну почав, чиї ракети летять у житлові будинки і хто з двох країн обороняється, для автоматичного рішення значення не має. Пісню людини з країни, по якій прилітає, система прочитала як заклик — а сам обстріл українських міст тим часом лишається просто «подіями у світі».
Я не думаю, що там сидить хтось лихий і вирішує проти України. Швидше навпаки: нікого там немає. Скарги, класифікатор, поріг — і ролик зникає швидше, ніж встигає дійти до живої людини. Це зручно для платформи й дуже незручно для того, чий досвід не вміщується в категорію.
Тому пісня тепер лежить тут. Сайт — єдине місце, де правила пишу я, а не класифікатор: тут її не знімуть за сім годин і не пояснять мені, що я розпалюю.
Як це робилося
Ідея й текст — мої. Аранжування зроблене в Suno, мастеринг — у LANDR, обкладинку намалював ChatGPT. Інструменти називаю завжди: мені здається, це чесніше, ніж вдавати студію.
Про ті самі вибори, тільки піснею, — «Русский выбор», а прозою і збоку — оповідання «Польове дослідження».
Найзліше з попереднього — «Нобель плаче». Решта — у розділі «Творчість».