«Нобель плаче» — пісня-сатира про вигадану телефонну розмову. Президент США бачить, що дорожчає дизель, вирішує, що винна Україна, і дзвонить Володимиру вимагати миру. Той пояснює, що миру треба вимагати в іншого Володі.
Назва — про «сивого претендента премії миру» з першого куплету. Розмова закінчується так, як закінчується: Трамп повідомляє пресі, що вони поговорили. Далі кожен рахує своє.
Текст
У Білому будинку рано-вранці
Прокинувсь президент американський.
Ціна на нафту стрімко підростала —
Питання це його затурбувало.
Щоб розібратись, хто у цьому винен,
Під чашку кави на терасі він відкрив новини.
І сивий претендент премії миру
Вирішив звинуватить Україну.
Знайшов контакт у телефоні: «Володимир»,
Його набравши, вимагати почав миру.
Нікуди не годиться, що у Штатах
Через такі дрібниці дизель став зростати.
І Володимир на дипломатичній мові
Пояснював, що сплутані зв’язки причинно-наслідкові.
А якщо він бажає миру вимагати,
То іншого Володю треба набирати.
Гімном щоб не смерділо, ми б їх не чіпали,
Та захищатись змушені, бо нас атакували.
Тепер же від ударів їхніх щогодини,
Від дронів та ракет гинуть цілі родини.
Трамп відповів, що сильно дуже співчуває,
Атаки ж по Росії припинити вимагає.
Мовляв, людей у нас в державі є багато,
А гроші Штатів треба рахувати.
Зазначив, що зростає індекс цін Біг Маку.
Володя ж попросив поцілувати його в сраку.
Якщо допомагати не бажають,
То мають совість хай і хоч не заважають.
На тому цю розмову завершили.
Трамп повідомив пресі, що вони поговорили.
Рахують далі Штати ціни на галони,
А ми — полеглих під час оборони.
Як це робилося
Ідея й текст — мої. Музику зробив у Suno, мастеринг — у LANDR, обкладинку намалював ChatGPT. Як і з попередньою піснею: інструменти відповідають за звучання й картинку, а про що пісня — вирішував я.
Попередня пісня — «Ми ж тільки на каву!»: значно легша, про вечір подруг.
Про державу, яка дуже хоче допомогти, — оповідання «Сарай» і «Відділ втраченого часу». Решта — у розділі «Творчість».
Олександр Кравченко — веб-розробник і юрист, живу в селі на Київщині. Пишу поза роботою: есеї, оповідання й щоденник. Усі записи →